Connect with us

Коррупция

На що перетворився Крим за 5 років окупації — кримський журналіст — Украинские новости


На поточному тижні з інформаційного небуття несподівано сплив фігурант одного з найскандальніших розслідувань ЗМІ навколо ймовірних розкрадань в оборонній сфері часів президентства Петра Порошенка — колишній 1-й заступник секретаря РНБО Олег Гладковський.

Навесні, в розпал гонки за крісло глави держави, його персона і можлива причетність до схеми розкрадання коштів були на слуху у всього суспільства. Порошенко підписав указ про його звільнення з посади, силовики рапортували про проведення обшуків у сім’ї екс-чиновника, але це не знизило градус напруги. Регулярно націоналісти з фаєрами пікетували урядові установи і будинок Гладковського, вимагаючи його залучення до відповідальності за заробітки на крові українських солдатів.

З тих пір пройшло чотири місяці. І 4 липня стало відомо — Гладковський повертається в бізнес. Один з найближчих соратників Порошенко знову очолив близьку до п’ятого президенту України корпорацію «Богдан», якій Олег Володимирович кермував до переходу на держслужбу.

У той же день з’явилося ще одна згадка про Гладківському: на нараді про створення Координаційного центру для реформування ДК «Укроборонпром» по праву руку від секретаря РНБО Олександра Данилюка був помічений колишній заступник директора концерну Володимир Коробов.

Останній відомий тим, що є кумом колишнього заступника міністра оборони Ігоря Павловського. А раніше виступав позаштатним радником все того ж скандального екс-першого заступника секретаря РНБО.

«Коробов мінімум три роки як вважається близьким до ГЛАДКОВСЬКА. Так-так, того самого бізнес-партнеру Порошенко, який був першим заступником секретаря РНБО, чий син промишляв схемами і корупційними «навар» на закупівлю контрабандних деталей до бронетехніки. Гладковський-джуніор, шалом !, — написав з цього приводу в Facebookспівзасновник громадської організації StateWatch Олександр Лемен.

Він додав: саме Коробову пророкують вже при президенті Володимир Зеленський пост «куратора» «Укроборонпрому» і посаду, яку в результаті медійного скандалу в березні позбувся його колишній шеф Гладковський. Наскільки близькі до істини чутки про подібну рокіровку, покаже час.

На скандал вийшли через осколок епізоду «справи Курченко»

Для початку нагадаємо — приводом для «Свинарчук-гейта» (Свинарчук — це колишнє прізвище Гладковського) стала серія розслідувань журналістів Bihus.info.

Їх сюжети виходили протягом лютого-березня, і стосувалися того, як група осіб через фірми- «прокладки» поставила на потік схему з перепродажу по багаторазово завищеними цінами заводам зі структури «Укроборонпрому» контрабандних запчастин з Росії, а також деталей, раніше вкрадених на українських військових складах.

Джерело відео: youtube.com/BIHUS info

Центральним ланкою здійснених операцій виступала фірма «Оптімумспецдеталь», якій «рулили» підприємці Андрій Рогоза і Віталій Жуков. Отримувати підряди їх компанії допомагав гендиректор «Укроборонпрому» Павло Букін.

Крім Букіна в схемі простежувалося явне участь ряду директорів військових заводів, а також ключова роль Ігоря Гладковського — сина на той момент першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони Олега Гладковського. Останній, як розкопали ЗМІ, також не був сторонньою людиною на цьому «святі життя». І як мінімум один раз отримував «відкат» в розмірі $ 30 тисяч в якості частки від роботи злочинної схеми.

Джерело відео: youtube.com/BIHUS info

Вийти на цей слід силовики змогли, розслідуючи історію про шахрайство відносно екс-заступник міністра економіки Олександра Сухомлина. У 2016 році він був затриманий Головною військовою прокуратурою по так званій «справі Курченко» в частині махінацій зі скрапленого газом і поміщений під арешт із заставою в розмірі 100 млн грн.

Далі, як вказували матеріали судового реєстру (на сьогоднішній день вони видалені з відкритої частини ЕРСР), події розвивалися так. Цивільна дружина арештанта Наталія Канюк нібито вирішила «визволити» чоловіка з-за ґрат, і звернулася по допомогу до … Андрію Рогозі. Останній пообіцяв сприяння, але де-факто замість цього, підключивши двох співробітників СБУ — Дмитра Москаленко і Валерія Тирана, банально «качав гроші» у подружжя Сухомлина.

Сумарно жінка вручила цій трійці близько 20 млн грн, але вийти на свободу її чоловікові «рішали» так і не допомогли. Розкусивши обман, Сухомлин пішов на угоду зі слідством, а паралельно — подав заяву про те, як його «розвели» Рогоза і Ко.

Підсумком цього стало затримання СБУшників і комерсанта (аж до теперішнього часу їх справа слухається по суті в Печерському райсуді Києва). А головне — вилучення телефону Рогози, на якому була виявлена ​​його листування з «компаньйонами» по збройного бізнесу, де йшлося якраз про схемах заробітків на замовлення «Укроборонпрому».

Розмотуючи вже цей ланцюжок співробітники «воєнки» і МВС вийшли на Віталія Жукова, два його телефону виявилися в їх розпорядженні. Розкривши вміст апаратів, вони склали пазл того, як працювала схема під патронатом родини ГЛАДКОВСЬКА.

Згодом силовики визнали, саме на цих матеріалах листування Рогози з Жуковим та іншими фігурантами якраз і будувалася серія розслідувань журналістів Bihus.info. Джерело «зливу» цих даних в ЗМІ офіційно так і не був оголошений.

«У семи няньок — дитя без ока»

У той же час відомо: ще 1 березня 2016 року головний військовий прокурор Анатолій Матіос передав частину цих матеріалів (а конкретно — 87 сторінок справи з 350) в НАБУ. Однак за три наступні роки у відомстві Артема Ситника не вжили кроків, щоб надавати «армійським мародерам» по руках.

Замість цього тут доручили перевірку інформації про діяння Гладковського і Ко детективу Дмитру Литвиненко, який раніше допомагав вирішувати проблеми «Оптімумспецдеталі» з фіскалами і обговорював ці деталі в листуванні з Рогозою.

Разом до кінця лютого 2019 року склалася така диспозиція, що в курсі окремих (і навіть всіх) деталей роботи схеми на чолі з ГЛАДКОВСЬКА 36 місяців перебували військові і цивільні прокурори, співробітники МВС і Служби безпеки, Антикорупційного Бюро і Державної фіскальної служби.

Джерело відео: youtube.com/BIHUS info

Але аж до виходу матеріалів журналістських розслідувань жодне з відомств не виносило «сміття з хати» публічно. Єдиний вирок був ухвалений відносно директора однієї з фіктивних підприємств з орбіти «Оптімумспецдеталі» — Олени Сірик. Суд зобов’язав жінку сплатити штраф у розмірі 12 тис грн, хоча сумарно силовики нарахували як мінімум 300 млн грн збитків, завданих конгломератом ГЛАДКОВСЬКА і Ко бюджету країни.

Оприлюднення інформації «Свинарчук-гейта» в ЗМІ запустило ефект снігової кулі. Люди в погонах навперебій почали звалювати провину на суміжні силові відомства, і обіцяти швидке розгляд всієї таємниці скандалу в частині своєї компетенції.

Першою відзвітувала ГПУ: ще в березні тут вручили «підозри» двом фігурантам оборонного скандалу, чиї дії були кваліфіковані як ухилення від сплати податків (ч.3 ст.212 КК України) на суму в 26,6 млн грн.

«Станом на сьогодні у нас є підозра не тільки пану Рогозі, а й підозра пану Жукову. І я не думаю, що це останнє підозра в цій справі », — заявляв 13 березня генпрокурор Юрій Луценко.

При цьому, прокурори навіть не виходили в суд з клопотаннями про обрання «рульовим» «Оптімумспецдеталі» запобіжного заходу. А незабаром молоді комерсанти внесли в бюджет податкову недоїмку, і претензії до них виявилися вичерпані.

Паралельно вже в НАБУ здійснили внутрішню перевірку дій підлеглих Ситника, які фактично два роки «маринували» справу.

Її підсумком стало «зауваження» першому замдиректора відомства Гізо Углаву, а також догани для заступника керівника 3-го відділу підрозділу детективів Олега Борисенка і детектива Дмитра Литвиненка.

Поствиборчий виток скандалу

Після цього про «Свинарчук-гейті» не було нічого чутно цілий місяць, поки на початку червня глава ГПУ Юрій Луценко, 1-й заступник директора ГБР Ольга Варченко і керівник САП Назар Холодницький вийшли на брифінг.

Вони розкритикували НАБУ за саботаж розслідування корупції в «Укроборонпрому», пообіцявши дати правову оцінку дій Артема Ситника, а паралельно — повідомили про трьох нових підозрюваних у справі.

Джерело відео: youtube.com/Генеральна прокуратура України

Першим з них став звільнився ще в 2017 році з НАБУ детектив Євген Завгородній. Йому інкримінується відгук постанови на проведення експертизи поставки прицілів на Харківський бронетанковий завод силами фірм з орбіти ГЛАДКОВСЬКА.

Дії Завгороднього кваліфіковані в частині приховування злочину (ч.1 ст.396 КК України).

Крім нього «пропідозрілі», але за тим самим більш тяжкою статтею про розтрату майна (ч.5 ст.191 КК України), колишніх гендиректора Харківського бронетанкового заводу Олександра Глушко і його заступника Ігоря Яковенко.

Цій парочці інкримінується нанесення державі збитків в розмірі близько 10 млн грн як раз по епізоду закупівлі на ХБТЗ 49 танкових прицілів.

За словами Варченка, десять з них виявилися краденими з армійського складу Міноборони, розташованого прямо на території Харківського бронетанкового заводу. За які підприємство в подальшому перерахувало гроші на рахунки фірм Рогози і Жукова.

При цьому, ні Яковенко, ні Глушко, ні Завгороднього так і не було обрано запобіжний захід. Пояснюючи, чому виник такий казус в НАБУ і САП синхронно кивають один на одного …

Ще більший сюр спостерігається в «центральної осі» виробництва про «армійських мародерів» з «Укроборонпрому». Йдеться про епізоді, де вивчається роль в схемі Букіна, а також батька і сина ГЛАДКОВСЬКА. Ще в березні детективи НАБУ провели у них обшуки, але з тих пір так і не вийшли навіть на проект підозри.

У Ситника зволікання пояснюють тим, що до цих пір не отримали в своє розпорядження мобільні термінали Жукова і Рогози (а також ще чотири пристрої інших осіб), з яких і закрутився «Свинарчук-гейт». І нарікають — Головна військова прокуратура саботує їх передачу в НАБУ.

Відомо, що Антикорупційне Бюро раніше намагалося витребувати телефони, подавши відповідний запит. Але у відповідь отримала тільки текстові роздруківки розмов (сумарно близько 300 сторінок), без самих «мобіл». Нібито вони в той момент були направлені на експертизу.

«Бюро не змириться з цим свавіллям, звернулося до суду і там зіткнулося з відкритим опором прокурорів військової прокуратури», — вказувалося в заяві НАБУ на цей рахунок.

3 червня Солом’янський райсуд виніс «ухвалу», по якій зобов’язав «воєнку» передати підлеглим Ситника телефони Рогози і Жукова, але дане рішення так і не було виконано.

Прокуратура відмовила НАБУ нібито через порушення процедури доступу по судовою постановою. Мовляв, по ст.165 КПК України детективи повинні були пред’явити прокурорам оригінал судового рішення і потім ще вручити копію. А в НАБУ всього лише відправили (та й то, поштою), тільки копію.

Натомість головний військовий прокурор Анатолій Матіос випустив відео, де вже в свою чергу «пройшовся» по відомству Ситника. Він запевняє: в НАБУ передали висновки експертів, згідно з якими встановлена ​​автентичність листувань фігурантів «оборонного скандалу». Зважаючи на це потреби витребувати самі телефони відпала.

Джерело відео: youtube.com/Генеральна прокуратура України

3 липня термін дії «телефонного ухвали» Солом’янського райсуду вийшов і вона так і не була виконана.

Буквально на наступний день було оголошено про нове призначення Гладковського, а його колишній помічник з’явився на засіданні РНБО з ймовірними перспективами стати новим куратором «Укроборонпрому».

Розслідування дій найближчого оточення Петра Порошенка (колишнього заступника секретаря РНБО і його сина), на необхідності якнайшвидшого завершення якого багато в чому побудував свою передвиборну кампанію Володимир Зеленський, за останні місяці ні на йоту не наблизився до мети в частині «ідеологів» «Свинарчук-гейта». З рекламних щитів новий президент обіцяв посадки фігурантів корупційних скандалів ще навесні. У розпал літа доводиться констатувати: виконати цю обіцянку, принаймні поки, виявилося не по зубах команді Зе.

Источник — Антикор

Comments

Новости